Mechanism of an economic regulation

ОЦІНЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ЕФЕКТУ РЕАЛІЗАЦІЇ СХЕМ КОМПЕНСАЦІЇ ВТРАТ ЕКОСИСТЕМ

Олена Кобзар — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Метою статті є визначення підходів та критеріїв оцінювання екологічного ефекту застосування схем компенсації втрат екосистем з особливою природоохоронною цінністю при реалізації проектів економічного розвитку. Запропоновано оцінювання змін екосистем в результаті застосування схем компенсації при реалізації проектів економічного розвитку проводити з позицій підходу оцінювання екосистемних активів – за протяжністю та станом екосистем. При оцінюванні мають бути враховані зміни у двох групах екосистем: у екосистемах, з особливою природоохоронною цінністю, які були знищені при реалізації проекту економічного розвитку; у екосистемах на ділянках компенсації. Визначено, що результатом застосування схем компенсації є збереження екосистем з особливою природоохоронною цінністю за рахунок змін тих екосистем, що існують на ділянці компенсації. При цьому загальна площа екосистем зменшується на величину, рівну площі знищеної екосистеми з особливою природоохоронною цінністю в межах території реалізації проекту економічного розвитку.

СУТНІСТЬ СТАРТАПУ: ФАКТОРИ УСПІХУ ТА НЕВДАЧ

Богдан Ковальов, Анастасія Карепіна, Ігор Пономаренко — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті було проаналізовано бібліографічні дані предметної області «стартап» з використанням публікацій, індексованих Scopus за 2012-2022 роки. Спостерігається значне зростання дослідницького інтересу до теми стартапів, що свідчить про зростаючу важливість та актуальність цієї сфери. Країнами-лідерами досліджень стартапів визначено США та Китай (24,1% та 21,5% від загальної кількості публікацій відповідно). Також з’ясувалося, що основною тематикою дослідження стартапів є інженерія (22,5% від загальної кількості публікацій), за нею йдуть комп’ютерні науки (12%) та бізнес, управління та облік (10,2%). Було розроблено co-occurrence-мережу «стартап», яка містить 191 ключове слово, згруповане в 4 кластери. Було проведено порівняльний аналіз стартапу та традиційного бізнесу за такими критеріями як: ризик та інноваційність, здатність до змін, здатність до вдосконалення, інвестиції, масштабованість, бізнес-стратегія, час виходу на ринок, вплив на ринок, інтелектуальна власність. Було запропоновано розділити основні чинники невдачі стартапів на 5 типів за характером проблем, які постають перед власником стартапу, таких як: маркетинг; фінанси; навички, досвід і ставлення; правові та нормативні питання; питання продукту та бізнес-моделі.

ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ПРИЙНЯТТЯ БІЗНЕС-РІШЕНЬ

Олександр Кубатко, Стенлі Озімс, В’ячеслав Вороненко — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується вплив штучного інтелекту на прийняття бізнес-рішень. Аналізуючи технічні, стратегічні та етичні аспекти цього явища, дослідження ставить за мету розкрити наслідки, які приносить інтеграція штучного інтелекту у процес прийняття рішень. У роботі проведено комплексний аналіз для вивчення знань та досвіду осіб щодо впровадження штучного інтелекту в бізнес-процеси щодо прийняття рішень. Досліджено деталі демографічних характеристик, рівня обізнаності про штучний інтелект, статусу впровадження, впливу на швидкість та точність прийняття рішень і етичні аспекти, пов'язані з упередженням у рішеннях, що базуються на штучному інтелекті. Результати свідчать, що стать та віковий розподіл впливають на знання та використання штучного інтелекту у прийнятті бізнес-рішень. Рішення, прийняті на основі штучного інтелекту, є домінуючими в секторі охорони здоров'я. Крім того, рівень обізнаності та впровадження штучного інтелекту свідчать про загально позитивний рівень обізнаності серед респондентів. Існує позитивне сприйняття того, що штучний інтелект дозволяє приймати рішення швидше з якісним внеском у точність бізнес-рішень. Однак є відомості про деякі упередження у рішеннях, що базуються на штучному інтелекті. Це підкреслює значущість проблеми справедливого та рівноправного застосування алгоритмів штучного інтелекту, що свідчить про важливість вирішення упереджень для забезпечення етичного прийняття рішень. В статті представлені результати гіпотезного тестування, що спрямоване на визначення того, чи залежить використання штучного інтелекту від точності бізнес-рішень. Результати вказали на недостатні докази для висунення значущого зв’язку між інтеграцією штучного інтелекту та точністю прийняття рішень. Це свідчить про те, що організації повинні вивчати додаткові фактори, які впливають на точність прийняття рішень, визнавши, що сама інтеграція штучного інтелекту може бути не єдиним визначальним фактором.

КРОС-КУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТА МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ: РЕАКЦІЯ НА ВИКЛИКИ ГЛОБАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ

Андрій Почтовюк, Вікторія Семеніхіна, Віктор Золотаренко — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Політика відкритості в економічних і культурних аспектах, взаємодія з міжнародними партнерами зумовлюють актуальність і важливість опрацювання крос-культурної специфіки діяльності компаній та державних установ. Нові умови діяльності потребують нових знань, підходів та навичок. Щоб мати конкурентні переваги, кожна організація має чітко вибудувати власні компетенції (в тому числі крос-культурні) та відповідні стандарти компетенції персоналу. Тому теоретичний підхід до формування крос-культурних компетенцій персоналу, викладений у матеріалі, сприятиме менеджменту організацій, які функціонують в сегментах глобального ринку, у формуванні їх власних стандартів діяльності. У статті розглядаються питання методології та основних понять лінгвокультурології, як науки, яка присвячена вивченню картини світу в національному аспекті, свідомості мовної особистості, ментально-лінгвальні особливості; категорійний апарат якої пропонується використовувати для реалізації заходів міжкультурної комунікації, враховуючи сучасний стан міграційних процесів.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ТУРИСТИЧНОЮ ДЕСТИНАЦІЄЮ

Олена Хитра, Віталій Палюх — Mon, 27 Feb 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена проблемі модернізації публічно-управлінської діяльності у туристично-рекреаційній галузі, що трансформується під впливом цифровізації. Перш за все, видозмінюється об’єкт управління – туристична дестинація, яка повинна задовольняти потреби споживачів туристичних послуг, серед яких все більшу частку становлять digital-туристи. Туризм поступово перетворюється у складну smart-систему, яка є здатною до самоорганізації і водночас потребує виважених організуючих впливів. У статті доведено, що впровадження інноваційних технологій у публічне управління туристичною дестинацією дозволяє оперативно реагувати на виникнення нових тенденцій на діджиталізованому ринку туристичних послуг, долати прояви консерватизму у процедурах прийняття публічно-управлінських рішень, забезпечити консолідацію зусиль зацікавлених сторін щодо розвитку туристичного бізнесу і, зрештою, одержати ефект digital-синергізму, що полягатиме у стрибкоподібному зростанні показників ефективності туристичної діяльності завдяки обґрунтованому впровадженню smart-технологій у “точках дотику” туристів, туристичних ресурсів і різних представників туристичної дестинації.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ОРГАНІЗАЦІЙ

Валерій Котляров — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Висвітлено, що формування стратегічного управління економічною безпекою організацій, має ґрунтуватися на певних стратегічних принципах. До таких принципів ми можемо віднести: системність побудови, інтегрованість із загальною системою управління організацій, орієнтованість на стратегічні цілі розвитку організацій, комплексний характер управлінських рішень, високий рівень динаміки управління, варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень, адекватність реагування на деякі загрози економічним інтересам, адаптивність системи економічної безпеки, що формується, ефективність управлінських рішень, що приймаються, законність прийнятих управлінських рішень. Визначено, що правильне стратегічне управління економічною безпекою організацій показує, що організація перебуваючи в ситуації невизначеності, непередбачуваності, зміни як внутрішніх так і зовнішніх умов господарювання, приймає ризикові рішення в умовах жорсткої конкуренції, домагається запобігання , ослаблення або захисту від існуючих або прогнозованих небезпек загроз або ризиків, що забезпечує досягненню поставлених цілей у бізнесі. При цьому ресурси організацій використовуються не тільки для запобігання ризикам та загрозам, а насамперед для досягнення основних цілей бізнесу.

РИЗИКООРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ КОМПАНІЇ

Марина Скорик, Юрій Мискін — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Проблема контролю трансфертного ціноутворення, яка перебуває на порядку денному в наукових середовищах, дедалі частіше є об’єктом дослідження через призму дотримання принципів ризикоорієнтованого управління та соціальної відповідальності. Вектор розгляду контролю суто як зовнішнього заходу впливу на діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюють контрольовані операції в межах трансфертного ціноутворення, змістився у бік внутрішнього середовища як сукупності умов для досягнення операційних і стратегічних цілей з урахуванням фактору податкового ризику. Сучасна практика управління великими міжнародними групами компаній засвідчила готовність менеджменту таких структур до подолання проблем трансфертного ціноутворення шляхом організаційної конфігурації внутрішніх процесів, стандартів та політик. Останнє, у свою чергу, дозволяє податковим органам підвищити рівень довіри до бізнесу, як життєво необхідного елементу функціонування економіки будь-якої окремої країни.

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ РЕЙДЕРСТВА

Марина Татар, Олександр Свидло — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Запропоновано схему механізму управління економічною безпекою суб’єктів господарювання, що складається з взаємопов’язаних етапів та відбиває загальну логіку дослідження. Запропоновано оцінювання рівня економічної безпеки методом інтегрального таксономічного оцінювання. Наведено запропоновані показники для розрахунку інтегрального показника економічної безпеки підприємства та можливі варіанти інтерпретації рівня економічної безпеки підприємства. Розглянуто комплексну систему превентивних заходів захисту бізнесу, реалізація яких дозволить ліквідувати загрозу рейдерської атаки. Процес вибору стратегії управління економічною безпекою в умовах нестабільності середовища та загрози рейдерських атак пропонується здійснювати, виходячи з виділених зон економічної безпеки підприємства, що формуються на основі отриманих значень комплексного інтегрального показника економічної безпеки підприємства.

АНАЛІЗУВАННЯ ЗМІН СЕНСОРНИХ УПОДОБАНЬ ТУРИСТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Ігор Кулиняк, Світлана Коваль — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Дослідження змін сенсорних уподобань туристів в умовах воєнного стану є важливим як для розуміння впливу військових конфліктів на психологію та поведінку людей, так і для розвитку стратегій управління туристичною галуззю в умовах нестабільності та кризи. Метою дослідження є аналізування змін сенсорних уподобань туристів, зумовлених впливом російсько-української війни. На базі двох соціологічних досліджень проаналізовано та зроблено висновки про зміни, які відбулися в сенсорних уподобаннях туристів у зв’язку з широкомасштабним вторгненням росії. Перше опитування проводилося у листопаді-грудні 2021 року та січні 2022 року, друге – у вересні та жовтні 2023 року, яке стало продовженням першого. Для підтвердження гіпотези про відмінність у відповідях респондентів, наданих до початку війни та під час війни, розраховано хі-квадрат тест. Підтвердження гіпотези дозволило довести, що при розробленні туристичних продуктів компаніям варто враховувати зміни сенсорних уподобань туристів. Дослідження показало значні зміни в виборі туристичних опцій мандрівниками під впливом сенсорних відчуттів, які сформувалися в умовах ведення російсько-української війни. Вартість подорожі стала важливішою, культурний і піший туризм втратили популярність, а екстремальний і гастрономічний туризм зросли в популярності. Аромати та смаки формують більший вплив на асоціативну пам'ять мандрівників, а зорові враження залишаються важливими, зокрема історичні сценки стали популярнішими. Зроблено висновок, що сенсорні вподобання та емоційні реакції подорожуючих значно змінюються залежно від вікових категорій. Молодші респонденти (менше 16 років) віддають найбільше переваги їжі та мелодії, в той час, як старша група (більше 50 років) – кухні та смакам і зовнішньому вигляду. Зрозуміло, що туристичні підприємства повинні підлаштовувати свої послуги та маркетингові стратегії, враховуючи ці вікові особливості та відмінностей у реакціях туристів на сенсорні подразники. Бізнеси в галузі туризму можуть використовувати результати цього дослідження для адаптації своїх маркетингових стратегій та туристичних пропозицій до змін сенсорних уподобань та потреб туристів, зумовлених воєнним конфліктом. Це дозволить їм залучати та утримувати клієнтів навіть під час небезпеки, нестабільності та кризи.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ПІДХОДУ В ДОСЛІДЖЕННІ ЦІНОВОЇ ДИНАМІКИ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Ірина Роговська-Іщук — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито питання теоретичного обґрунтування поведінки ціни на міжнародних фінансових ринках. Існує безліч інвестиційних теорій, які пояснюють повністю чи частково причини зміни цін, а також високої волатильності фінансових ринків, вказують на можливість чи складності у аналізі цін та прогнозуванні. Проте, загальноприйняті теорії спрацьовують не завжди і часто виявляються недієздатними. Суперечливі теоретичні обґрунтування цінової динаміки різноманітних фінансових активів спонукають до пошуків нових альтернативних пояснень, тому в роботі розглянуто такі підходи, зокрема теорію поведінкових фінансів. Висунуто припущення, що саме біхевіоризм найбільш влучно описує та пояснює існування трендів, нераціональну поведінку індивідів та груп тощо. Таким чином ринок розглянуто, як неефективний, а поведінку його учасників, як нераціональну, що визначено, як одну з основних причин недієвості інструментів аналізу та прогнозування на основі загальновизнаної інвестиційної теорії.

ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНОЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛАНЦЮГА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ

Лілія Хоменко, Ярослав Решетняк — Tue, 27 Feb 2024 00:00:00 +0200

Скорочення життєвого циклу товарів, поява нових предметів, посилення конкуренції та виникнення нових ринків, постійні зміни в потребах споживачів змушують підприємства виводити на ринок нові товари. Однак не всі інноваційні рішення закінчується комерційним успіхом. При цьому відсутня єдина система оцінювання комерціалізації інновацій, яка відповідала б потребам підприємств різних сфер діяльності. Метою роботи є систематизація показників та розроблення рекомендацій, що можуть використовуватися при формуванні системи оцінки комерціалізації інновацій. На даний момент існують різні підходи до оцінки комерціалізації інновацій. В їх основі – різні показники, згруповані за певними критеріями з певними вагомостями. Підприємство може обрати один із описаних підходів або розробити власний. При цьому потрібно враховувати наступні моменти. Розробляючи систему оцінювання комерціалізації доцільно використовувати велику кількість показників, які найбільше відповідають задачам організації. Складаючи даний набір показників слід враховувати різні аспекти (ефекти) комерціалізації. Краще орієнтуватися на об’єктивні показники (індекси), однак за їх відсутності та необхідності обчислення показників, які мають різні одиниці вимірювання, потрібно їх нормалізувати. При визначенні вагомостей груп, окремих показників для досягнення більшої об’єктивності, можна скористатися одночасно рівноважним, зважувальним та методом зважування загальних категорій одночасно. Після розрахунку інтегрального показника потрібно перевірити його на адекватність, шляхом розрахунку різними методами та порівняння значення при різних сценаріях. Даних підхід до розроблення системи оцінювання комерціалізації інновацій сприятиме формуванню достатньо об’єктивної системи оцінки, що враховує різні впливи від комерціалізації (економічний, ринковий, соціальний, екологічний тощо).