Mechanism of an economic regulation

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ІНСТРУМЕНТАРІЮ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

2026-10-15T10:20:15+03:00

У статті удосконалено методичний підхід до розвитку інструментарію управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах євроатлантичної інтеграції. Він поєднує оцінювання фактичного стану такого інструментарію з формуванням його цільового профілю відповідно до змін зовнішніх вимог, безпекових викликів і потреб суб’єкта господарювання на зовнішніх ринках. Запропонований цільово-адаптивний підхід ґрунтується на виокремленні п’яти вимірів (інституційної відповідності, безпекової стійкості, процесної вбудованості, цифрово-аналітичної зрілості й організаційної адаптивності) та передбачає формування системи часткових показників, визначення порядку розрахунку фактичних і цільових індексів, встановлення розривів між ними й оцінювання критичності таких розривів, що дає змогу визначати пріоритетність управлінських змін з урахуванням величини відставання та можливих наслідків його збереження для безперервності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

ПОРТФЕЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

2026-10-15T10:20:14+03:00

У статті обґрунтовано портфельний підхід як інституційну форму інтеграції ресурсів міжнародних фінансових організацій у державну промислову політику України. Встановлено, що сукупність окремих проєктів не утворює портфеля без спільної цільової функції, правил відбору, балансу інструментів, моніторингу результатів і ребалансування. Запропоновано дворівневу процедуру: фільтр прийнятності та багатокритеріальне ранжування за стратегічною відповідністю, додатковістю, технологічним оновленням, впливом на ланцюги доданої вартості, мобілізацією приватного капіталу, стійкістю та ризиком. Розроблено функціональну архітектуру, узгоджену з Єдиним проєктним портфелем публічних інвестицій, програмами МФО та приватними фінансовими вікнами. Визначено показники й етапи впровадження, орієнтовані на модернізацію виробництва, розвиток внутрішніх ланцюгів вартості та інвестиційної спроможності держави.

ФІНАНСОВА АРХІТЕКТУРА ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА ТИПОЛОГІЯ

2026-10-19T14:15:08+03:00

Стаття присвячена систематизації наявних наукових підходів до трактування фінансової архітектури підприємства та обґрунтуванню її типології в умовах глобальних викликів. Виявлено чотири самостійні концептуальні підходи: компонентно-структурний, зосереджений на конфігурації структури капіталу, структури власності та корпоративного управління; фінансово-безпековий, зосереджений на фінансовій стійкості та захисті від фінансових загроз; агентсько-контрактний, зосереджений на узгодженні інтересів власників, менеджерів і кредиторів; та детермінантний, зосереджений на ендогенних та екзогенних чинниках фінансових рішень. Показано, що кожен із зазначених підходів окремо розкриває лише певні аспекти цього складного економічного феномену, не формуючи його цілісного бачення. Запропоновано авторське розмежування суміжних понять «фінансова система», «фінансова архітектура» та «фінансовий менеджмент» підприємства: фінансова система описує склад елементів, фінансова архітектура описує принципи їх конфігурації, а фінансовий менеджмент описує процес прийняття управлінських рішень. Саме фінансова архітектура посідає центральне місце в цій понятійній ієрархії, формуючи інституційний каркас, у межах якого функціонує система і здійснюється управління. Практичне підтвердження запропонованої типології здійснено на основі порівняльного аналізу фінансової архітектури провідних агропромислових холдингів України – Astarta, Kernel та MHP – на матеріалах їхніх річних звітів за 2024–2025 рр.: встановлено, що кожна компанія реалізує специфічну конфігурацію фінансової архітектури, а в умовах функціонування воєнної економіки домінантним стає фінансово-безпековий вимір. Визначено три критерії ефективної фінансової архітектури підприємства: структурну збалансованість, інституційну адаптивність та агентську прозорість. Отримані результати можуть використовуватися як основа для розроблення методичних підходів до оцінювання й оптимізації фінансової архітектури підприємств, що функціонують в умовах нестабільного економічного середовища.

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

2026-10-15T10:20:10+03:00

Статтю присвячено обґрунтуванню підходу до інвестиційного забезпечення відновлення критичної інфраструктури України з позицій економічної безпеки. Актуальність дослідження зумовлена масштабом потреб у відновленні, обмеженістю фінансових ресурсів та необхідністю забезпечення безперервності життєво важливих функцій і послуг. Використано функціональний аналіз, порівняння альтернативних способів відновлення та зіставлення пріоритетних потреб із доступним фінансуванням. Обґрунтовано доцільність розмежування безпекової пріоритетності проєкту, його готовності до реалізації та фінансової спроможності. Встановлено, що за трьома обраними напрямами доступне фінансування покриває 32,9 % пріоритетних потреб 2026 року. Запропоновано послідовність оцінювання проєктів, що охоплює визначення функціонального результату, порівняння альтернатив, перевірку готовності, формування структури фінансування, розподіл ризиків і контроль досягнутих результатів. Практичне значення підходу полягає у можливості його використання під час формування портфелів відновлення та вибору фінансових моделей.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

2026-10-15T10:20:08+03:00

У статті досліджено роль бухгалтерського обліку та звітності в забезпеченні функціонування державної бюджетної системи України. Обґрунтовано значення обліково-звітної інформації для управління бюджетними ресурсами, контролю за їх використанням та прийняття управлінських рішень. Розглянуто нормативно-правові засади функціонування бюджетної системи та організації бухгалтерського обліку в державному секторі, систематизовано інформаційні потреби основних суб'єктів бюджетного процесу. Проаналізовано динаміку доходів, видатків, дефіциту, державних запозичень і видатків на оборону Державного бюджету України у 2021–2025 рр. Визначено напрями вдосконалення обліково-звітного забезпечення: цифровізацію та інтеграцію інформаційних систем, узгодження бухгалтерської і бюджетної інформації, розвиток аналітичних можливостей звітності та відкритості бюджетних даних.

A SYSTEM OF POLICY PROPOSALS DERIVED FROM ESTIMATED EQUATIONS: ARCHITECTURE AND EXPECTED EFFECT

2026-10-15T10:20:07+03:00

The article develops a model-informed policy package for Ukraine’s post-conflict recovery. A matrix of marginal returns links five latent components to six macroeconomic indicators. Normalised aggregate returns determine the direction and relative size of annual component shifts, while estimated lags guide sequencing. The contribution is a transparent procedure connecting estimated equations, component priorities and policy proposals. Six measures combine digital settlement, service-export taxation, institutional safeguards, tax administration and regulatory alignment. Scenarios to 2031 indicate higher investment and an improved goods trade balance, but do not reverse the projected output contraction. Weak exchange-rate fit, a short Ukrainian sample and uncosted interventions limit interpretation. The package is a conditional scenario design, not a proven causal effect or a fully costed optimum. Results require monitoring and re-estimation as new observations become available.

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМИ РИЗИКАМИ: МЕНЕДЖМЕНТ, ПРАВОВА СТАТИСТИКА ТА СТРАХОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2026-10-15T10:20:05+03:00

У статті досліджено економіко-правові засади управління професійними ризиками в умовах трансформації національної економіки та підвищення вимог до безпеки праці. Обґрунтовано необхідність інтеграції правового регулювання, менеджменту охорони праці, правової статистики та страхового забезпечення у формуванні ефективної системи управління професійними ризиками. Проаналізовано статистичну інформацію Державної служби України з питань праці та Пенсійного фонду України у виявленні тенденцій виробничого травматизму, визначенні ризиконебезпечних сфер діяльності та обґрунтуванні управлінських рішень. Розглянуто економічні наслідки виробничого травматизму та механізми страхового захисту потерпілих. Запропоновано єдиний економіко-правовий механізм, у якому правове регулювання визначає правила й гарантії, статистика формує інформаційну основу, менеджмент забезпечує управлінські рішення, а страхування гарантує фінансовий захист. Визначено перспективи цифровізації оцінювання та моніторингу професійних ризиків і посилення превентивних стимулів роботодавців.

ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРИМУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ІНФЛЯЦІЇ

2026-10-15T10:20:03+03:00

У статті досліджено роль державно-приватного партнерства як інструменту стримування продовольчої інфляції в умовах воєнної економіки та післявоєнного відновлення України. Визначено основні чинники продовольчої інфляції, зокрема руйнування логістичної та енергетичної інфраструктури, порушення ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат і скорочення внутрішньої пропозиції продовольства. Обґрунтовано обмежену ефективність традиційних монетарних інструментів у подоланні структурних інфляційних дисбалансів. Проаналізовано основні канали впливу державно-приватного партнерства на продовольчу інфляцію через модернізацію інфраструктури, розвиток цифровізації, підтримку агропродовольчого сектору та зовнішньої торгівлі. На основі статистичних даних досліджено тенденції продовольчої інфляції в Україні у 2022–2024 роках. Узагальнено міжнародний досвід використання механізмів державно-приватного партнерства у сфері продовольчої безпеки та визначено основні напрями вдосконалення ДПП в Україні в умовах післявоєнного відновлення економіки.