Mechanism of an economic regulation

ТЕМНА ЕМПАТІЯ У СТРУКТУРІ ТОКСИЧНОГО ЛІДЕРСТВА

2026-04-21T07:55:26+03:00

У статті проведено теоретичний аналіз темної емпатії в контексті токсичного лідерства. Обґрунтовано, що емпатія має амбівалентну природу і може виступати не лише ресурсом гуманістичної взаємодії, а й інструментом прихованого впливу. Узагальнення сучасних досліджень дозволило показати, що поєднання високої емоційної чутливості з темними рисами особистості формує специфічний тип лідерської поведінки, орієнтований на маніпуляцію, контроль і психологічне домінування. Розкрито психологічний зміст темної емпатії та визначено механізми її трансформації з ресурсу міжособистісного розуміння у чинник деструктивної владної взаємодії. Доведено, що темна емпатія виступає латентним механізмом токсичного лідерства, оскільки забезпечує здатність до точного розпізнавання емоційних станів інших із подальшим використанням цієї інформації для посилення залежності та асиметрії влади. В роботі виявлено, що чинником диференціації гуманістичного і токсичного використання емпатії є етичний вимір лідерства.

ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ТА МЕХАНІЗМИ ЦІНОУТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ПІДПРИЄМСТВ

2026-04-21T07:55:24+03:00

У статті досліджено економічну природу інформаційних продуктів та особливості формування їх ціни в умовах цифрової економіки. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі інформаційних ресурсів як об’єктів ринкових відносин та необхідністю удосконалення механізмів ціноутворення. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів і обґрунтування методичних засад формування ціни інформаційних продуктів підприємств. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення, системного аналізу та порівняння. Обґрунтовано специфіку інформаційних продуктів як нематеріальних благ і визначено ключові фактори ціноутворення. Запропоновано інтегровану модель формування ціни, що враховує витратні, ринкові та ціннісні компоненти. Практична цінність полягає у можливості використання результатів для підвищення ефективності цінової політики підприємств.

ПІДТРИМКА КОНКУРЕНТНОЇ ПЕРЕВАГИ: СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІСЛЯ РЕІНЖИНІРИНГУ

2026-04-21T07:55:21+03:00

Одним із найактуальніших питань у наукових дослідженнях щодо реорганізації промислових підприємств залишається питання подальшого розвитку бізнес-процесів після реінжинірингу. Виклик полягає у здатності підприємства підтримувати радикальні зміни, досягнуті завдяки цим процесам, та спрямовувати їх до стабільного зростання. Функціонування бізнес-процесів до та після реінжинірингу суттєво відрізняється, оскільки система працює в абсолютно новому напрямку зі зміненими функціональними та вихідними потоками. У цій статті далі розвивається методологічний підхід до визначення пріоритетних стратегічних напрямків розвитку бізнес-процесів під час реінжинірингових змін, який, на відміну від інших, враховує експертну оцінку зростання потенціалу всіх видів промислових підприємств в результаті організаційно-економічних трансформацій.

ЕКОНОМІЧНІ ТА ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ В КОРПОРАТИВНИХ СТРАТЕГІЯХ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ДОСВІД ЄС

2026-04-21T07:55:17+03:00

У статті аналізується досвід ЄС щодо економічних та фінансових інструментів у корпоративних стратегіях сталого регіонального розвитку. Значення цих інструментів у формуванні стратегій регіонального розвитку та екологічної політики є надзвичайно важливим. Визначено ключові показники зростання, які стабілізувалися в усьому світі та в країнах Європейського Союзу, а також їх застосовність до України. Встановлено підхід до фінансування стратегії розвитку України. Наголошено на необхідності збереження передового досвіду Європейського Союзу, розробки системи економічних інструментів у рамках екологічної політики України та впровадження політики ЄС. Такий підхід є важливим кроком до вирішення складних економічних та екологічних проблем, з якими стикаються регіони.

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ ПОКОЛІНЬ ЯК МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ

2026-04-21T07:55:10+03:00

Стаття присвячена управлінню конфліктами поколінь як механізму регулювання економічних процесів в організаціях. Розглянуто причини конфлікту поколінь між бебі-бумерами, поколінням X, міленіалами та поколінням Z, їхній негативний вплив на продуктивність, інновації та стійкість бізнесу. Запропоновано стратегії гнучких політик, інклюзивної культури, спільне лідерство та розподіл ролей, інтергенераційні тренінги, емоційний менеджмент та ін.. Доведено, що ефективне управління такими конфліктами перетворює різноманіття поколінь на конкурентну перевагу та сприяє економічній оптимізації.

ІННОВАЦІЙНІ ТРЕНДИ ПРОЦЕСІВ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

2026-04-21T07:55:08+03:00

У статті досліджено інноваційні тренди розвитку ринку злиттів та поглинань (M&A) у 2025–2026 роках в умовах глобальної трансформації міжнародного бізнесу. Актуальність теми зумовлена структурними зрушеннями на глобальному ринку M&A під впливом технологічної революції штучного інтелекту, трансформації ролі приватного капіталу, геополітичної фрагментації та умов функціонування української економіки в період війни. Результати дослідження засвідчили, що глобальний ринок M&A у 2025 році досяг обсягу $3,0 трлн (+31%), однак кількість угод скоротилася, що свідчить про концентрацію капіталу. Виявлено K-подібну динаміку ринку, де зростання забезпечується переважно мегаугодами понад $10 млрд (42% вартості). Північна Америка домінує з часткою 60% активності ($1,9 трлн). Встановлено, що штучний інтелект виступає подвійним каталізатором M&A: як стратегічний драйвер угод (третина найбільших угод має ШІ-тематику) та інструмент їх реалізації. Найбільші технологічні угоди (Google/Wiz – $30 млрд, Palo Alto Networks/CyberArk – $25,1 млрд) демонструють фокус на придбанні компетенцій для масштабування ШІ, особливо у сфері кібербезпеки. Інвестиції в інфраструктуру ШІ до 2030 року сягнуть $5,5–8,0 трлн. Досліджено трансформацію ролі приватного капіталу, який досягнув 42% частки у глобальних угодах зі зростанням вартості на 59% у 2025 році. Ключовими тенденціями є «ретейлізація» приватних ринків, збільшення терміну володіння до 6 років, поява нових джерел капіталу (страхові компанії, пенсійні фонди). Проаналізовано український ринок M&A: найпривабливіші сектори – агросектор (28%), логістика (22%), IT та телеком (20%), будівництво (18%). 40% українських керівників планують угоди найближчим часом. Обґрунтовано потенціал M&A для післявоєнної реконструкції України. Прогнозується зростання глобального обсягу M&A до $3,5–4,0 трлн до 2028 року. Ключові драйвери: зниження процентних ставок (85%), технологічна трансформація (78%) та геополітична реконфігурація (62%).

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ МОДЕЛЕЙ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УМОВАХ РОЗВИТКУ СТАНДАРТІВ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ ПОВЕДІНКИ ТА КОРПОРАТИВНОЇ СТІЙКОСТІ

2026-04-21T07:55:05+03:00

У статті розглядаються сучасні підходи до формування та трансформації національних моделей корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) під впливом відповідальної бізнес-поведінки, корпоративної стійкості, звітності про сталий розвиток та вимог належної перевірки. У дослідженні стверджується, що КСВ більше не можна тлумачити виключно як добровільний набір філантропічних практик, оскільки сучасна державна політика все частіше поєднує м’які стимули з обов’язковими механізмами розкриття інформації та підзвітності. На основі порівняльного аналізу у статті визначено основні детермінанти міжкраїнних відмінностей у моделях КСВ, включаючи залежність від історичного шляху, державну спроможність, залучення зацікавлених сторін, інституції ринку праці та інтеграцію в глобальні ланцюги створення вартості. Запропоновано стислу типологію американської, європейської та азійської моделей, тоді як європейська модель детальніше розглядається через її внутрішні варіанти державної політики. Результати дослідження показують, що, незважаючи на постійні національні відмінності, моделі КСВ поступово зближуються під тиском міжнародних стандартів та європейських регуляторних реформ. Показано, що європейська модель є найбільш інституційно розвиненою та найбільш актуальною для України в контексті інтеграції з ЄС та післявоєнного відновлення.

КВАЗІПОЛЬОВІ ВЛАСТИВОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЯВИЩА ДУАЛІЗМУ ПАМ’ЯТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-04-21T07:55:01+03:00

За аналогією з біологічними та фізичними системами досліджується дуальність економічних систем, що передається через спадкову пам’ять. Зокрема, паралелі між економічною та біологічною системами щодо інформаційної дуальності – здатності здійснювати стаціонарність (динамічну стабільність стану) на індивідуальному рівні (види, економічні агенти) та забезпечувати мінливість у розвитку систем на популяційному рівні (населення, галузі). За аналогією з фізичними системами аналізується дуалізм економічних систем. Це економічна сутність, яка одночасно має властивості: а) дискретних одиниць – корпускул, координати яких можна однозначно ідентифікувати в просторі та часі як певну точку; та б) польової сутності, яка значно протяжна в просторі та розтягнута в часі. Діючи як польова сутність економічна система впливає на розподіл товарно-грошових потоків. Зокрема, вона може приваблювати в поле своєї економічної діяльності матеріальний, фінансовий та людський капітали.

УПРАВЛІННЯ РЕСУРСОЕФЕКТИВНІСТЮ НА МІКРОРІВНІ: СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ У БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

2026-04-21T07:54:58+03:00

У статті досліджено актуальні проблеми формування ресурсоефективних стратегій промислових підприємств в умовах високої енерго- та матеріалоємності української економіки, енергетичної кризи та повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що ресурсозбереження є стратегічним напрямом забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку суб’єктів господарювання. Проаналізовано сучасні наукові підходи до ресурсозбереження та циркулярної економіки. Визначено сутність ресурсоефективної стратегії підприємства як системи довгострокових цілей і пріоритетів ресурсозберігаючої діяльності, підпорядкованої загальній стратегії розвитку та орієнтованої на отримання комплексного економічного, екологічного й соціального ефекту. Сформульовано ключові принципи побудови ресурсоефективної стратегії: інвайронменталізму, відповідності, підприємливості та комунікабельності, гнучкості та альтернативності, інноваційності. Запропоновано перелік основних програмних заходів її реалізації, зокрема проведення ресурсного аудиту, модернізацію основних фондів, впровадження ресурсозберігаючих технологій, розвиток власної енергогенерації на базі ВДЕ, утилізацію відходів та оптимізацію норм витрат ресурсів. Обґрунтовано необхідність інтеграції функцій управління ресурсозбереженням в існуючі організаційні структури підприємства та створення дієвої системи економічного стимулювання персоналу. Доведено, що ресурсоефективна стратегія на мікрорівні стає однією з ключових складових ринкової поведінки промислових підприємств поряд із стратегією розвитку та підвищення якості продукції. Результати дослідження можуть бути використані керівництвом промислових підприємств при розробленні стратегій сталого розвитку, а також державними органами при формуванні політики ресурсозбереження та «зеленого» повоєнного відновлення України відповідно до Національного енергетичного та кліматичного плану на період до 2030 року.

ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ В ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ: ВІД КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ДО ФУНКЦІОНАЛА ЯКОСТІ

2026-04-21T07:54:55+03:00

У статті обґрунтовано концептуальний перехід від традиційних кількісних вимірів до новітніх квалітативних механізмів розвитку сучасної економічної системи. На основі аналізу еволюції категорії «якість» у філософсько-економічній думці розкрито сутність синтетичного квалітативного підходу, який слугує методологічним фундаментом для формування концепції квалітативної економіки. Доведено, що в основі сучасних парадигмальних зрушень лежить функціонал якості, який визначає принципи роботи теоретико-еталонної моделі нової економічної системи. Визначено ключові модернізаційні зміни в економічних механізмах – від ресурсного забезпечення та способів виробництва до трансформації інституту власності та появи нових еліт (інтелектократів), що свідчить про початок «квалітативної революції». Особливу увагу приділено інтеграції цінностей, соціального капіталу та довіри у структуру економічного розвитку. Автором представлено логіку квалітизації економіки та окреслено її фундаментальні ознаки: людиноцентричність, інтелектуалізацію та дотримання принципів сталого розвитку.