БЕЗРОБІТТЯ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ: COVID-19, ВІЙНА ТА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ

Анотація

У статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обґрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є «чорними лебедями», які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обґрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним «чорним лебедем» у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.