ДУАЛІЗМ ЧАСУ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Анотація
Часовий фактор є однією з фундаментальних, проте недостатньо систематизованих категорій економічної науки. Стаття присвячена дослідженню дуальної природи часу та її проявів у соціально-економічних системах і процесах прийняття управлінських рішень. На основі аналізу міждисциплінарних підходів – з філософії, фізики, системної динаміки та поведінкової економіки – виявлено та систематизовано ключові пари дуальності часового фактору: тривалість і порядок; астрономічний та функціональний час; якісні та кількісні характеристики; короткостроковий та довгостроковий горизонти; час як основа економічних законів і час як обмежувальний чинник просторово-часового розвитку; максимізація прибутку та мінімізація витрат як взаємодоповнюючі задачі. Показано, що традиційне використання астрономічного часу в економічному аналізі є методологічно обмеженим, оскільки об'єктивно існує лише функціональний час, породжений реальними процесами. Окремо досліджено поведінковий вимір дуальності часу – зокрема феномен гіперболічного дисконтування та когнітивну асиметрію сприйняття теперішнього і майбутнього – а також трансформацію темпоральної структури економічних процесів в умовах цифровізації та функціонування складних адаптивних систем. Результати дослідження є основою для подальшого вивчення впливу часової дуальності на розвиток підприємств, регіонів і національних економік.
Посилання
Arrow, K.J., Dasgupta, P., Goulder, L.H., Mumford, K.J. and Oleson, K. (2012), Sustainability and the Measurement of Wealth: Further Reflections, Environment and Development Economics, 17(4), 504–514.
Beinhocker, E.D. (2006), The Origin of Wealth: Evolution, Complexity, and the Radical Remaking of Economics, Boston, Harvard Business School Press.
Brynjolfsson, E. and McAfee, A. (2014), The Second Machine Age: Work, Progress, and Prosperity in a Time of Brilliant Technologies, New York, W.W. Norton & Company.
Cornes, R. (1992), Duality and Modern Economics, Cambridge, Cambridge University Press.
Dixit, A.K. and Pindyck, R.S. (1994), Investment under Uncertainty, Princeton, Princeton University Press.
Eisenhardt, K.M. (1989), Making Fast Strategic Decisions in High-Velocity Environments, Academy of Management Journal, 32(3), 543–576.
Frederick, S., Loewenstein, G. and O'Donoghue, T. (2002), Time Discounting and Time Preference: A Critical Review, Journal of Economic Literature, 40(2), 351–401.
Gruber, R.P., Montemayor, C. and Block, R.A. (2020), From Physical Time to a Dualistic Model of Human Time, Foundations of Science, 25(4), 927–954.
Kahneman, D. (2011), Thinking, Fast and Slow, New York, Farrar, Straus and Giroux.
Klein, C.C. (2007), The Economics of Time as a Resource, Working Papers 200712, Middle Tennessee State University. URL: https://capone.mtsu.edu/berc/working/ECONTIME-WP07.pdf
Laibson, D. (1997), Golden Eggs and Hyperbolic Discounting, Quarterly Journal of Economics, 112(2), 443–477.
Meadows, D. H. (2008). Thinking in systems: A primer. Chelsea Green Publishing.
Prigogine, I. (1978), Time, Structure, and Fluctuations, Science, 4358, 777–785.
Rifkin, J. (2011), The Third Industrial Revolution: How Lateral Power Is Transforming Energy, the Economy, and the World, New York, Palgrave Macmillan.
Rohatinski, Ž. (2017), Time and Economics: The Concept of Functional Time, Palgrave Macmillan, Cham. ISBN 978-3-319-61704-6.
Sorokin, P.A. and Merton, R.K. (1937), Social Time: A Methodological and Functional Analysis, The American Journal of Sociology, 42(5), 615–629.
Sterman, J.D. (2000), Business Dynamics: Systems Thinking and Modeling for a Complex World, Boston, McGraw-Hill.
Дерев’янко Ю. М., Лукаш О. А., Дериколенко О. М. (2012). Фактор часу у закордонних економічних дослідженнях. Механізм регулювання економіки, 4, 169–174.
Авторське право (c) 2026 Юрій Дерев’янко, Ольга Лукаш, В’ячеслав Вороненко, Євген Коваленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
