ОСВІТНЄ ЛІДЕРСТВО В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ: КЕЙС ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИФРОНТОВОЇ ЗОНИ

Анотація

У статті досліджено трансформацію освітнього лідерства в умовах повномасштабної війни на прикладі закладу вищої освіти, що функціонує у прифронтовому регіоні. Проаналізовано сучасний науковий дискурс щодо змін ролі освітнього лідерства в умовах криз і воєнних викликів, що характеризуються зростанням значення інституційної стійкості, адаптивності управлінських моделей та ціннісно орієнтованих підходів до управління. На основі кейс-аналізу діяльності університету здійснено SWOT-аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів функціонування інституції, що дозволило визначити сильні сторони, обмеження, можливості та загрози розвитку в умовах тривалої невизначеності. Застосування TOWS-аналізу дало змогу сформувати стратегічні напрями розвитку управління, орієнтовані на поєднання антикризових рішень із довгостроковими пріоритетами інституційного розвитку. Обґрунтовано, що освітнє лідерство в умовах війни набуває рис стратегічної гнучкості, моральної відповідальності та інноваційної спрямованості, а також виступає чинником забезпечення безперервності освітнього процесу та збереження людського потенціалу університетів.