БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА НАПРЯМОМ «ОНЛАЙН ОСВІТА»
Анотація
Онлайн навчання стало вимушеним для здобувачів освіти в Україні з початком пандемії, а потім повномасштабним вторгненням Російської федерації на територію України. Актуальними стають питання розвитку онлайн освіти, створення ефективних інструментів її реалізації. Значна частина освітян та учнів виїхали за кордон в евакуацію і тому саме дистанційний формат є для них найбільш прийнятним. Аби уникнути значних втрат у здобутті знань через війну, потрібно розвивати саме онлайн освіту та формувати відповідний начальний контент. У статті представлено результати бібліометричного аналізу рядку наукових публікацій, присвячених онлайн освіті, які були опубліковані у «доковідний» та «післяковідний» періодів (2014-2018 рр. та 2019-2023 рр. відповідно). Метою дослідження є вивчення понятійного апарату терміну «Онлайн освіта» у розрізі 5 років до початку пандемії COVID-19 та після. Для проведення аналізу автори використали такі бібліометричні інструменти як VOSviewer та Bibexcel. За результатами проведеного бібліометричного аналізу авторами сформована графічна візуалізація та кластерний розподіл понятійного апарату (включно із взаємозв’язками). При побудові мережевої візуалізації було використано метод нормалізації LinLog/modularity. Проаналізовані найбільш цитовані публікації визначених часових періодів. Таким чином, відбулося різке зростання публікаційної активності науковців за тематикою онлайн навчання та онлайн освіти починаючи з 2019 року. Зроблені висновки щодо сучасних трендів в онлайн освіті, пов’язаних з глобальною пандемією. При побудові кластерів візуалізації було виявлено чотири закономірності: складові кластеру відображають поняття класичних освітніх елементів, які перейшли в онлайн-середовище; основні переваги онлайн-освіти та інструменти, які роблять її доступною для користувачів; елементи процесу онлайн-навчання та їх особливості; основну методику онлайн-викладання, яка базується на використанні масових відкритих онлайн курсів та навчальних відео на різних платформах. Наукові дослідження за період пандемії COVID-19 і розробки у сфері дистанційних технологій навчання стати основою для збереження освітнього процесу в період війни в Україні. Як показують дослідження в різних країнах, зростає кількість платформ, відкритих начальних курсів, які можуть бути використані педагогами і викладачами під час навчання здобувачів освіти.
Посилання
Database Scopus. Available at: https://www.scopus.com/ (accessed 31.03.2023).
Van Eck N., & Waltman L. (2010) Software survey: VOSviewer, a computer program for bibliometric mapping. Scientometrics, no. 84(2), pp. 523–538. Available at: https://link.springer.com/article/10.1007/s11192-009-0146-3 (accessed 31.03.2023).
Persson O., Danell R., & Schneider, J. W. (2009) How to use Bibexcel for various types of bibliometric analysis. Celebrating scholarly communication studies: A Festschrift for Olle Persson at his 60th Birthday, no. 5, pp. 9–24. Available at: http://umu.diva-portal.org/smash/record.jsf?pid=diva2%3A232746&dswid=-4226 (accessed 31.03.2022).
Jordan K. (2014) Initial trends in enrolment and completion of massive open online courses. International Review of Research in Open and Distributed Learning, no. 15(1), pp. 133–160.
Kuo Y. C., Walker A. E., Schroder K. E., & Belland B. R. (2014) Interaction, Internet self-efficacy, and self-regulated learning as predictors of student satisfaction in online education courses. The internet and higher education, no. 20, pp. 35–50. DOI: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2013.10.001 (accessed 31.03.2022).
Dumford A. D., & Miller A. L. (2018) Online learning in higher education: exploring advantages and disadvantages for engagement. Journal of computing in higher education, no. 30, pp. 452-465. Available at: https://link.springer.com/article/10.1007/s12528-018-9179-z (accessed 31.03.2022).
Palvia S., Aeron P., Gupta P., Mahapatra D., Parida R., Rosner R., & Sindhi S. (2018) Online education: Worldwide status, challenges, trends, and implications. Journal of Global Information Technology Management, no. 21(4), pp. 233–241. DOI: https://doi.org/10.1080/1097198X.2018.1542262 (accessed 31.03.2022).
Kotenko S.I. (2023) Modern methods of online learning and their use in educational institutions of Ukraine. March 2023 scientific discourse on the topic: "Determinants of strengthening the role of education in the post-war recovery of Ukraine". Collection of materials of the International Scientific and Practical Conference for Educators (Chernihiv, March 22, 2023). Chernihiv: NGO "Scientific and Educational Innovation Center for Social Transformations", pp. 48-49. DOI: https://doi.org/10.54929/conf_ped_03_2023 (accessed 31.03.2022).
Bao W. (2020) COVID‐19 and online teaching in higher education: A case study of Peking University. Human behavior and emerging technologies, 2(2), 113-115. Available at: https://doi.org/10.1002/hbe2.191(accessed 31.03.2022).
Mishra, L., Gupta, T., & Shree, A. (2020). Online teaching-learning in higher education during lockdown period of COVID-19 pandemic. International Journal of Educational Research Open, no. 1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijedro.2020.100012 (accessed 31.03.2022).
Carrillo C., & Flores M. A. (2020) COVID-19 and teacher education: a literature review of online teaching and learning practices. European journal of teacher education, no. 43(4), pp. 466–487. DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1821184 (accessed 31.03.2022).
Muthuprasad T., Aiswarya S., Aditya K. S., & Jha G. K. (2021) Students’ perception and preference for online education in India during COVID-19 pandemic. Social sciences & humanities open, no. 3(1). DOI: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2020.100101 (accessed 31.03.2022).
