ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТИ: КЕЙС ПОЛЬЩІ, СЛОВЕНІЇ, ЧЕХІЇ

Анотація

Поточним вектором розвитку України є євроінтеграційний курс, що вимагає трансформації вітчизняних систем господарювання національної економіки, у тому числі такої ключової її ланки як система освіти. Європейський освітній простір відрізняється спільними рисами, що в загальному вигляді мають уніфікований характер для більшості країн блоку. Незважаючи на це, національні освітні системи країн-членів зберегли свої особливості в ході становлення та переходу на загальноєвропейські цінності. Зокрема, досвід окремих країн як Польща, Словенія та Чехія, що мають спільні ознаки з Україною у географічному, історичному, культурному та інших вимірах є достатньо важливим для визначення загальних векторів розвитку вітчизняної системи державного регулювання освіти, що знаходиться в активній фазі реформування. В статті автором розглянуто особливості освітніх систем та їх державного регулювання в наступних країнах Центральної та Східної Європи: Польщі, Словенії та Чехії, що мають спільні риси з Україною та можуть виступати орієнтирами для її трансформації. В ході дослідження було виявлено наступні спільні ознаки, що притаманні державному регулюванні освіти: децентралізація в управлінні та регулюванні освіти, надання суттєвої автономії освітнім закладам, розвиток освіти впродовж життя та її підтримка на державному рівні та налагодження широкої мережі державно-приватного партнерства. У зв’язку із цим було досліджено основні моделі децентралізації управління освітою, що поширені у світі та включають децентралізацію з домінуючою позицією органів територіального самоврядування та з сильною автономією шкіл. Україну віднесено до першої моделі, що має ряд особливостей, які було досліджено автором. Як підсумок зазначається необхідність подальшого реформування освітнього сектору, що може опиратися на проаналізований в статті досвід країн Центральної та Східної Європи.