ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ЕКОІННОВАЦІЙ В РАМКАХ ПАРТНЕРСТВА СТЕЙКХОЛДЕРІВ В СИСТЕМІ «ПІДПРИЄМСТВО-РЕГІОН-ДЕРЖАВА»

Анотація

Реалізація євроінтеграційних прагнень України в усіх сферах суспільного розвитку підвищує вимоги до регіональної політики та розширює критерії її ефективності. Важливим при цьому є вибір ефективних методів і підходів до управління, використання яких забезпечить конкурентоспроможність та сталий розвиток регіону. За таких умов завданням регіональних органів влади є ініціювання формування якісно нових інституційних основ нової моделі розвитку регіону, де гармонійно поєднуються економічні, соціальні та екологічні чинники, яка реалізовуватиметься при активній взаємодії з іншими суб’єктами господарювання. Багаторічний досвід розвитку міжсекторного партнерства (моделі партнерства держави (влади), бізнесу та громади) у країнах Європи доводить, що таке партнерство сприяє постійному та налагодженому діалогу у суспільстві. А тому в умовах проведення реформи в Україні актуальним стає питання розробки і дотримання правил і принципів партнерства, конструктивного співробітництва стейкхолдерів, тобто створення моделі, що сприятиме підвищенню соціо-еколого-економічної відповідальності усіх учасників при реалізації заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку регіону. Врахування інтересів усіх стейкхолдерів стає особливо актуальним при розбудові логістичної інфраструктури, функціонування якої впливає як на соціально-економічний розвиток регіону, так і на стан навколишнього природного середовища. Головню метою дослідження стало дослідження проблем формування логістичної інфраструктури регіону, які обумовлюють необхідність відповідального ставлення бізнесу та влади до суспільства та навколишнього середовища. Для цього було проаналізовано зарубіжні та українські публікації, що стосуються формування регіональної логістичної інфраструктури та твердженнях про соціальну та екологічну відповідальність зацікавлених сторін. У дослідженні запропоновано основні принципи планування логістичної інфраструктури на основі міжгалузевого партнерства зацікавлених сторін, що, на думку авторів, сприяло б сталому розвитку регіону та підвищило рівень та ефективність регіональної логістики.