СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ

  • Денис Смоленніков Сумський державний університет
  • Олексій Люльов Сумський державний університет
Ключові слова: організаційно-економічне забезпечення, система, соціально-екологічна відповідальність, стейкхолдер

Анотація

Стаття присвячена теоретичним засадам формування системи організаційно-економічного забезпечення соціально-екологічної відповідальності бізнесу. Зазначена система містить ряд блоків: діагностичний, блок впровадження заходів соціально-екологічної відповідальності бізнесу та блок соціально-економічної трансформації підприємства. Зазначені структурні елементи поєднуються у цілісний механізм прямими й зворотними зв’язками, визначають напрями й характер взаємодії всередині системи. При цьому визначальна роль у запровадженні соціально-екологічної відповідальності бізнесу належить стейкхолдерам різного рівня ієрархії. У статті наведено авторський підхід до оцінки соціально-економічної ефективності системи забезпечення соціально-екологічної відповідальності бізнесу, який на відміну від існуючих базується на взаємозв’язку між рівнем соціально-екологічної відповідальності бізнесу, гудвілом та фінансовими результатами діяльності підприємства, а також додатково враховує підвищення рівня соціально-екологічної безпеки регіону.

Посилання

Винникова, Т. А. Современные ТНК: проблемы экологической и социальной ответственности: дис. канд. экон. наук : 08.00.14 / Т. А. Винникова. – Москва, 2001. – 150 с.

Гаевская, М. В. Экологическая ответственность бизнеса и экологические рейтинги. Экологическая эффективность производства / М. В. Гаевская; Молодежное общественное объединение "Азбука предпринимательства". – Минск : Бизнесофсет, 2008. – 15 с.

Гассий, В. В. Экологическая ответственность бизнеса как элемент государственно-частного партнёрства / В. В. Гассий, И. М. Потравный // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 3(1). – С. 179–187.

Грицина, Л. А. Розробка структурної моделі механізму формування корпоративної соціальної відповідальності машинобудівних підприємств / Л. А. Грицина // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – Т. 1. – № 5. – С. 78–81.

Грішнова, О. Впровадження екологічної відповідальності в практику менеджменту вітчизняних підприємств / О. Грішнова, О. Брінцева // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». – 2013. – 10 (151). – С. 2–18.

Дудкін, О. В. Організаційно-економічні основи розвитку соціальної відповідальності промислового підприємства: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / О. В. Дудкін ; Сумський державний ун-т. – Суми, 2011. – 231 с.

Косякова, И. В. Влияние стейкхолдеров на повышение экологической ответственности бизнеса организации в условиях рыночной конкуренции / И. В. Косякова // Вестник Самарского государственного университета. – 2012. – № 7. – С. 52–56.

Крупина, Н. Н. Власть и бизнес: экологическая проекция социальной ответственности / Н. Н. Крупина. – Пятигорск : Пятигор. гос. лингвист. университет, 2006. – 102 с.

Пахомова, Н. В. Корпоративная социальная ответственность и устойчивое развитие: опыт ЕС, специфика Германии / Н. В. Пахомова, К. К. Рихтер // Вестник Санкт-Петербургского ун-та. Сер. 5, Экономика. – 2013. – Вып. 2. – С. 30–48. – На русс. яз.

Пусенкова, Н. Н. Экологическая ответственность бизнеса: мифы и реальность / Н. Н. Пусенкова, Е. А. Солнцева // Бизнес и общество. – 2006. – № 4. – С. 75–80.

Салдаева, М. Н. Экологическая ответственность бизнеса в России: позитивный опыт и препятствия для дальнейшего развития / М. Н. Салдаева // Вестник Самарского государственного технического университета, Серия «Экономические науки» – Самара : ФГБОУ ВПО "СамГТУ", 2013. – № 3 (9) – С. 148–154.

Степанова, О. В. Формування ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму соціального розвитку підприємства / О. В. Степанова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Фінанси і кредит». – 2006. – № 1 (20). – С. 331–335.

Ağan, Y. The relationships between corporate social responsibility, environmental supplier development, and firm performance / Y. Ağan, C. Kuzey, M. F. Acar, A. Açıkgöz // Journal of Cleaner Production, 2014. In Press.

Banerjee, S. B. Corporate environmentalism. The construct and its measurement / S. B. Banerjee // Journal of Business Research. – 2002. – Vol. 55. – P. 177–191.

Freemen, R. E. Strategic management: a stakeholder approach / R. E. Freemen– Boston : Pitman Publishing, 1984.

Gibson, K. Stakeholders and Sustainability: An Evolving Theory / K. Gibson // Journal of Business Ethics. – 2012. – Vol. 109. – P. 15–25.

Jurgensa, M. Stakeholder theory and practice in Europe and North America: the key to success lies in a marketing approach / M. Jurgensa, P. Berthonb, L. Papaniac, H. A. Shabbird // Industrial Marketing Management. – 2010. – Vol. 39(5). – P. 769–775.

Long, K. Who are the stakeholders and how do they respond to a local government payments for ecosystem services program in a developed area: A case study from Suzhou, China / K. Long, Y. Wang, Y. Zhao, L. Chen // Habitat International. – 2015. – Vol. 49. – P. 1–9.

Peloza, J. Sustainability: How Stakeholder Perceptions Differ from Corporate Reality / J. Peloza, M. Loock, J. Cerruti, M. Muyot // California Management Review. – 2012. – Vol. 55(1). – P. 74–97.

Porter, M. E. Toward a new conception of the environment-competitiveness relationship / M. E. Porter, Claas van der Linde // Journal of Economic Perspectives. – 1995. – Vol. 9. – P. 97–118.

Schaefer, A. Stage models of corporate ‘greening’: a critical evaluation / A. Schaefer, B. Harvey // Business Strategy and the Environment. – 1998. – Vol. 7 . – Issue 3. – P. 109–123.

Suskevics, M. Assessing the relevance of stakeholder analysis for national ecological network governance: the case of the Green Network in Estonia / M. Suskevics, K. Tillemann, M. Külvik // Journal for Nature Conservation. – 2013. – Vol. 21(4). – P. 206–213.

Vinnikova, T. A. (2001), “Modern TNC. Problems of environmental and social responsibility”, Moscow, 150. (In Russian).

Gaevskaya, M. V. (2008), “Environmental responsibility of business and environmental ratings. Environmental efficiency”, Youth public association "ABC of entrepreneurship", Minsk, Biznesofset, 15. (In Russian).

Gassiy, V. V. and Potravny, I. M. (2011), “Environmental responsibility of business as part of a public-private partnership”, Marketynh i menedzhment innovatsii, 3 (1), 179–187. (In Russian).

Grycyna, L. A. (2009), Constructing structural model of the mechanism of corporate social responsibility at engineering companies, Visnyk Xmelnyczkogo nacionalnogo universytetu, 5/1, 78–81. (In Ukrainian).

Grіshnova, O. and Brintseva, O. (2013), “Implementation of environmental responsibility practices in the management of domestic enterprises”, Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Seriia "Ekonomіka", 10 (151), 2–18. (In Ukrainian).

Dudkin, O. V. (2011), Organizational and economic foundations of social responsibility of industrial enterprises: dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ekon. nauk: specz. 08.00.04 «Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy (za vydamy ekonomichnoyi diyalnosti)» / O. V. Dudkin ; Sumsky derzhavny un-t. – Sumy, 231. (In Ukrainian).

Kosyakova, I. V. (2012), “Effect of stakeholders to improve the environmental responsibility of business organization in the conditions of market competition”, Vestnyk Samarskoho hosudarstvennoho unyversyteta, 7, 52–56. (In Russian).

Krupina, N. N. (2006), “Power and business: environmental projection of social responsibility”, Pyatigorsk, Pyatigor. state. linguist. University, 102. (In Russian).

Pakhomova, N. V. and Richter, K. (2013), “Corporate social responsibility and sustainable development: the experience of the EU, Germany's specificity”, Vestnyk Sankt-Peterburhskoho un-ta. Ser. 5, Ekonomika, 2, 30–48. (In Russian).

Poussenkova, N. N. and Solntseva, E. A. (2006), “Environmental responsibility of business: myths and reality”, Byznes y obshchestvo, 2006, 4, 75–80. (In Russian).

Saldaeva, M. N. (2013), “Environmental responsibility of business in Russia: the positive experiences and obstacles for further development”, Vestnyk Samarskoho hosudarstvennoho tekhnycheskoho unyversyteta, Seryia «Ekonomycheskie nauki», 3 (9), 148–154. (In Russian).

Stepanova, O. V. (2006), Creating market-oriented organizational and economic mechanism of social development of an enterprise, Visnyk Sumskogo nacionalnogo agrarnogo universytetu. Seriya «Finansy i kredyt», 1 (20), 331–335. (In Ukrainian).

Ağan, Y., Kuzey, C., Acar, M. F., Açıkgöz, A. (2014), The relationships between corporate social responsibility, environmental supplier development, and firm performance, Journal of Cleaner Production, In Press (In English).

Banerjee, S. B. (2002), Corporate environmentalism. The construct and its measurement, Journal of Business Research, 55, 177–191. (In English).

Freemen, R. E. (1984), Strategic management: a stakeholder approach, Pitman Publishing. (In English).

Gibson, K. (2012), Stakeholders and Sustainability: An Evolving Theory, Journal of Business Ethics, 109, 15–25. (In English).

Jurgensa, M., Berthonb, P., Papaniac, L. and Shabbird, H. A. (2010), Stakeholder theory and practice in Europe and North America: the key to success lies in a marketing approach, Industrial Marketing Management, 39 (5), 769–775. (In English).

Long, K., Wang, Y., Zhao, Y. and Chen, L. (2015), Who are the stakeholders and how do they respond to a local government payments for ecosystem services program in a developed area: A case study from Suzhou, China, Habitat International, 49, 1–9. (In English).

Peloza, J., Loock, M., Cerruti, J. and Muyot, M. (2012), Sustainability: How Stakeholder Perceptions Differ from Corporate Reality, California Management Review, 55 (1). – P. 74–97. (In English).

Porter, M. E. and Claas van der Linde (1995), Toward a new conception of the environment-competitiveness relationship, Journal of Economic Perspectives, 9, 97–118. (In English).

Schaefer, A. and Harvey, B. (1998), Stage models of corporate ‘greening’: a critical evaluation, Business Strategy and the Environment, 7, 3, 109–123. (In English).

Suskevics, M., Tillemann, K. and Külvik, M. (2013), Assessing the relevance of stakeholder analysis for national ecological network governance: the case of the Green Network in Estonia, Journal for Nature Conservation, 21(4), 206–213. (In English) .

Wang, H. (2010), Factor analysis of corporate environmental responsibility from the stakeholder theory perspective, Environment, Development and Sustainability, 12, 481–490. (In English).

Переглядів статті: 3
Завантажень PDF: 4
Опубліковано
2016-10-28
Як цитувати
Смоленніков, Д., & Люльов, О. (2016). СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ. Mechanism of an Economic Regulation, (4 (74), 34-42. вилучено із http://mer-journal.sumy.ua/index.php/journal/article/view/334
Розділ
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА